УКРАЇНА ЗНИКАЄ ТИХО
Ніхто майже не помічає…
На початку 90х, коли вже вибухнула перша ‘Червона Рута’, коли буяли ‘Бу-Ба-Бу’, коли збирались повні зали на концертах театру ‘Не журись’, а по радіо звучали українські пісні Ірини Білик, Таїсії Повалій, здавалося, оцей вир свята Воскресаючого Духу (за Андруховичем) вже ніхто не спинить!
Аж на тобі…
Прийшов Табачник, а з ним і Кучма (чи навпаки) і все отак потроху, тишком-нишком, українське відродження почало провалюватися в діри забуття, порох минувщини, безодню ‘нічого’.
Десь хтось з редакторів не поставив в ефір ‘Братів Гадюкіних’ натомість вилізли ‘Іванушкі- інтернейшнл’, хтось десь попросив не транслювати ‘Пропалу грамоту’ натомість увімкнули ‘Масква слєзам нє вєріт’.., хтось з митців подався за кордон, хтось люто забухав чи зневірився, хтось вкоротив собі віку.
Але більшість сприйняли умови нав’язаної гри – перейшли на російську, почали мислити ‘економічно’ (сравнітє ринкі Украіни і Росії), і взагалі зачєм ето раздєлєніє… всє ми братья і какая разніца на каком язикє гаваріть..?
Спостерігаючи за цунамі блокування сторінок та каналів українських активістів я бачу системну роботу ФСБ з зачищення українського інформпростору від небажаних елементів.
Це робиться в ропал сезону відпусток, коли всі як не на морях, так на дачах …. так само за одне літо (після дострокових виборів Кучми) майже всі українськи теле та радіоканали змінили свою редакційну політику.
Це сталося незбагненнно стрімко і водночас. Як зараз.
А у вересні, повернувшись до звичайних справ, у вирі щоденної біганини ніхто й не помітить як в ефірах і ЗМІ поменшало української мови, як на сцені ПК Україна знову російською співає Повалій і розважає прихільників шансону Люба Успєнская. Квартал ху*чіт шуточкі про тупих х*хлов, а колишні риги знов святкують дєнь совєтской армії.
Історія заходить на чергове коло. Малою кров’ю обійтись не вийшло. Нас чекають важкі часи. Чистимо зброю і будьмо пильними!