Я добу збиралася з силами написати щось членороздільне і цензурне.
Шоумен Алан Бадоєв займається репетиціями параду.
У перекладі на людську мову – постановник видовищ для плебсу каже воякам, як вони мають ходити. Ниций простак без смаку і чуття, продуцент “голих срак і потрясти” (за висловом моєї колєжанки), затребуваних виключно серед таких само простаків на постсовєтському просторі, замахнувся на претензію втілити дух армії і країни, що бореться. У такому розрізі уже немає значення походження, уподобання і інші особистісні характеристики особи. Зависока гра.
Вдумайтеся. Вчитайтеся.
У воюючій країні.
Мало того, що воюючій – у країні, яка свою першу модерну державу назвала “Військо Запорізьке”. Чуєте – ВІЙСЬКО.
Яку всі останні сто років витягало військо – добровольче. Завдяки усусусам, армії УНР, УПА ми збереглися, збереглася традиція і знання, хто ми такі і що ми таке. Як же вони всі зараз перевертаються у гробах…
І тепер – коли ця армія воює проти стократ сильнішого противника, змушувати бодай якусь її частину слухати вказівок паяца, комедіанта??
Коли формальний так званий головнокомандувач не в стані видушити людського слова співчуття за полеглими вояками цієї армії, коли занижуються втрати, коли “просто припинити стріляти”….
“…І щось таке в мені велить
Збіліти в гнів до сьомого коліна!….”
Це “щось таке” – це знецінення. Це коли обов’язок крові опускають на рівень дешевої розваги. Це коли ушанування пролитої крові опускають на рівень видовища. Тут не є виправданням навіть “не знають, що творять” (а чи й справді не знають?) – бо зависока ціна. Бо “кровця людська – не водиця”.
Це той момент, коли Богун ламає свою шаблю. Ламає на знак незгоди з угодою з країною, де усі і вся – “холопи государеві”. Бо він – лицар і полковник Війська люду лицарського.
Кров загиблих на вас і на дітях ваших, насмішники і “просто перестать стрелять”. І вона прийде по своє. Бо гідність людини і гідність вояка, який воює за свободу своєї Вітчизни – то є те, що робить людину образом і подобою Божим, а немає тяжчого гріха, ніж зневага Св. Духа.
Вірю. Амінь.