Що думає про Україну та санкції майбутній глава дипломатії ЄС Боррель
Жозеп Боррель, який вірогідно замінить Федеріку Могеріні на чолі дипломатії ЄС, розповів євродепутатам, чи слід підтримувати Україну та чи є Росія ворогом Євросоюзу. Деталі - в репортажі DW.
Дипломати відомі своїм умінням висловлюватися нейтрально та обтічно. У цьому плані майбутній глава зовнішньополітичної служби ЄС Жозеп Боррель є нетиповим дипломатом, адже його заяви часто бували суперечливими, зокрема коли він, будучи главою МЗС Іспанії, назвав Росію "старим ворогом" Євросоюзу, через що Мадриду довелося виправдовуватися.
Запитали його про цю заяву і на тригодинних слуханнях у комітеті із закордонних справ Європарламенту, які відбулися у понеділок, 7 жовтня. На це він відповів: "Я ніколи не казав, що Росія - ворог Іспанії, я казав лише, що Європи. Це я кажу і зараз". Якби на схід від ЄС не виникли нові загрози, то не довелося б країнам НАТО розміщувати у країнах Балтії додаткові війська, пояснив він.
Підтримка України - серед пріоритетів Борреля
На цих слуханнях Боррель відзначився чіткими заявами і щодо України. "Найкращий шлях протидіяти російському експансіонізму або ж, якщо ви бажаєте, російській загрозі - це допомогти Україні, укріпити Україну, посилити її стійкість і здатність проводити реформи, а також (допомогти. - Ред.) стати повноцінною демократичною країною, яка процвітає", - заявив кандидат на посаду Верховного представника ЄС із зовнішньої та безпекової політики, відповідаючи на одне із запитань.
На важливість України для Борреля вказує і те, що він згадав її у вступному слові, назвавши "підтримку демократії та територіальної цілісності України" серед своїх пріоритетів на другому місці: після сприяння реформам і євроінтеграції Західних Балкан та перед формуванням всеосяжної стратегії щодо Африки.
Жозеп Боррель підтримує збереження санкцій
На думку майбутнього глави дипломатії ЄС, санкції, запроваджені Євросоюзом щодо Росії, допомагають підтримці України. Але він закликав розглядати обмежувальні заходи лише як засіб, а не ціль. "Санкції повинні бути збережені, допоки поведінка Росії не зміниться", - зауважив Боррель.
Іспанський політик нагадав, що достатньо одній державі-члену ЄС виступити проти санкцій, щоб вони припинили діяти. І тому він виступає за те, щоб у питанні санкцій, зокрема щодо Росії, а також питаннях прав людини та миротворчих місій перейти до ухвалення рішень у Раді ЄС від нинішньої одностайності до кваліфікованої більшості. Це дозволить уникнути необхідності згоди всіх держав ЄС для продовження санкцій, додав Боррель. Якщо Євросоюз не зможе зберегти єдність у питанні санкцій, то проблему матиме саме ЄС, наголосив Боррель. Тому він пообіцяв, що його першим зусиллям на посаді буде збереження єдності в питанні санкцій і посилення підтримки країнам-сусідам Євросоюзу.
Протидія російській дезінформації
Чимало нинішніх і майбутніх єврокомісарів намагаються зайвий раз не згадувати Росію. Це часто закидають нинішній главі дипломатії ЄС Федеріці Могеріні. Або ж так робила кандидатка на посаду єврокомісарки з енергетики Кадрі Сімсон на своїх слуханнях минулого тижня. Боррель діє по-іншому: відповідаючи на запитання люксембурзької євродепутатки Ізабель Візелер-Ліми з Європейської народної партії (ЄНП) про дезінформацію, Боррель почав говорити про Росію. "Я не називала Росію", - втрутилася Візелер-Ліма. "Але я називаю Росію", - наголосив Боррель.
У той же час, хоча, за його словами, багато кампаній з дезінформації і походять з території Росії, він особисто не знає, чи за цим стоїть уряд РФ. "Я говорив про це з міністром (закордонних справ Росії Сергієм. - Ред.) Лавровим. Він сказав, що Sputnik і Russia Today є приватними компаніями", - розповів кандидат на посаду очільника дипломатії ЄС. Як відомо, агенція новин Sputnik належить російському державному підприємству "Россия сегодня", а телеканал RT фінансується з бюджету РФ.
На думку Борреля, дезінформація - це зброя, адже громадяни голосують на основі того, що знають, і якщо у людини знання хибні, то її вибір буде упередженим. Тому майбутній глава дипломатії ЄС виступив за збільшення фінансування робочої групи зі стратегічних комунікацій (StratCom). Як відомо, першу і найбільшу таку групу створили 2015 року для виявлення фейків, які походять з Росії.
Євродепутати не залишили непоміченими однозначні відповіді Борреля. Подяку йому від соціал-демократки з Нідерландів Каті Пірі за "чітке" бачення того, як ЄС слід реагувати на різноманітні виклики, ще можна було списати на те, що і сам Боррель є соціал-демократом. Але ось оплески за підсумками слухань лунали від більшості присутніх євродепутатів. "Ви молодець, пане Боррель!", - такими словами завершив слухання голова комітету з закордонних справ Девід Макаллістер (David McAllister), який представляє ЄНП.
8 жовтня комітет вирішуватиме, чи давати Боррелю "зелене світло", необхідне для його затвердження на посаді. Це рішення не розголошується. Натомість результати всіх слухань стануть відомі 17 жовтня, а остаточно Європарламент затвердить список нової Єврокомісії 23 жовтня.