За заявою українського президента Володимира Зеленського, на зустрічі "нормандської четвірки" обговорюватимуться всі пункти Мінських домовленостей, а також можливість імплементації так званої формули Штайнмаєра.
Які небезпечні рішення для України можуть ухвалити лідери "нормандського формату" – давайте розберемось.
Головне:
- Україна, Німеччина і Франція наполягають на проведенні зустрічі "нормандської четвірки" найближчим часом.
- Однією з ключових тем саміту стане можливість реалізації "формули Штайнмаєра", яка передбачає проведення виборів на Донбасі, а вже потім виведення російських військ і встановлення контролю над українсько-російським кордоном з боку української влади.
- На узгодженні цього "плану" наполягають Росія і Франція.
- Після зустрічі глав "нормандського формату" є ймовірність проведення другого етапу обміну полоненими між Україною і Росією.
Одна з головних тем, яку розглядатимуть лідери на саміті в "нормандському форматі", – узгодження і реалізація "формули Штайнмаєра". Про це заявив український президент Володимир Зеленський, за його словами, це стане "одним із найскладніших питань", обговорюваних на зустрічі.
Ця формула – це компромісний порядок виконання Комплексу заходів, який був узгоджений ще в лютому 2015 року тодішніми лідерами України, Росії, Франції та Німеччини Петром Порошенком, Володимиром Путіним, Франсуа Олландом та Ангелою Меркель.
В документі, серед іншого, прописувалося: повне припинення вогню з 15 лютого; відведення військ; амністія і помилування учасників бойових дій; обмін заручниками "всіх на всіх"; надання Донбасу особливого статусу; відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України у всій зоні конфлікту; проведення місцевих виборів за українським законодавством.
На жаль, жоден із пунктів Комплексу виконано не було, не в останню чергу через те, що сторони не змогли домовитися, в якому порядку мають виконуватися пункти угоди.
Україна наполягає на тому, що насамперед на Донбасі припиняється вогонь, відводяться російські війська, встановлюється контроль над кордоном і тільки потім проводяться вибори за українським законодавством.
Зі свого боку Росія вважає, що спочатку на Донбасі потрібно провести вибори, а згодом уже все інше.
З огляду на такий стан справ, колишній міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, запропонував компромісний варіант, який передбачав ухвалення Верховною Радою України закону про проведення виборів в окупованих районах Донецької і Луганської областей, до роззброєння бойовиків і виведення іноземних військ із Донбасу. Вибори повинні були пройти під наглядом ОБСЄ.
0
У разі, якщо представники місії не зможуть підтвердити, що вибори пройшли відповідно до українського законодавства та європейських стандартів, результати волевиявлення будуть анульовані.
Якщо ж вибори будуть визнані міжнародними спостерігачами законними – Україна надає ОРДЛО особливий статус, і тільки після цього з окупованої території виводяться бойовики і відновлюється контроль над українсько-російським кордоном.
Тобто, такий план цілком влаштовував Російську Федерацію, але Україна навідріз відмовлялася слідувати йому. "Формула Штайнмаєра" так і не була "зафіксована на папері" та узгоджена всіма учасниками "нормандської четвірки".
Чи будуть вибори на Донбасі
Позиція української сторони за президентства Петра Порошенка була однозначною – до виведення російських військ, жодних виборів на окупованій території бути не може.
Такої ж позиції дотримуються й у США. Зокрема, спецпредставник США Курт Волкер і тимчасовий повірений у справах держави в Україні Вільям Тейлор під час форуму YES у Києві заявили, що проведення виборів в ОРДЛО можливе лише в тому випадку, якщо Росія зможе гарантувати безпеку в регіоні.
"Вільні чесні вибори можуть бути тільки у вільному безпечному середовищі. Щоб цього досягти, потрібно спочатку вирішити питання безпеки", – сказав Волкер, зазначивши, що зараз РФ не демонструє бажання піти на такий крок.
Тейлор же чітко наголосив, що російських військ не може бути на Донбасі під час проведення виборів.
Зі свого боку Зеленський заявив, що рішення щодо "формули Штайнмаєра" ухвалюватимуть лідери чотирьох держав – України, Росії, Німеччини та Франції.
Але, на переконання колишнього заступника міністра з питань тимчасово окупованих території і внутрішньо переміщених осіб України Георгія Туки, Франція і Росія, за пасивної позиції Німеччини, наполягатимуть на виконанні цієї формули.
Ексчиновник сумнівається, що за такого натиску Зеленському вдасться встояти під час проведення "нормандської" зустрічі і не погодитися на ті пропозиції, до яких Україна підштовхує РФ разом із Францією.
"З моєї точки зору, це вкрай негативний процес. У чому полягає сенс "формули Штайнмаєра"? Вона полягає ось у чому – вибори, потім – статус, і після цього – виведення військ і відновлення контролю над територією і кордоном. Я вважаю таку послідовність абсолютно неприйнятною. Це свідчить тільки про те, що нам намагаються в тіло здорової унітарної держави "втюхати" такий осередок гангрени, який почне гнити"
Дотиснуть чи не дотиснуть українську сторону інші учасники переговорів, залежатиме від того, як українська делегація буде формувати свою захисну позицію, вважає експертка-міжнародниця Юлія Осмоловська. Якщо виходити з того, що це небезпечно для українських національних інтересів, тоді Україна повинна чітко сформулювати зустрічні умови того, що прив'язувати до виконання цієї "формули Штайнмаєра".
"Тактичним рішенням на цьому етапі могли б бути спроби української делегації говорити про інвентаризацію всіх Мінських домовленостей і роботу над єдиним розумінням виконання кожного з пунктів. Хто повинен виконувати, зобов'язання сторін, санкції за невиконання, терміни, і так проробити по всьому тексту Мінських домовленостей", – сказала міжнародниця.
За її словами, в України є головний аргумент на вимоги Росії виконати "формулу Штайнмаєра" – ця формула ніде не зафіксована, і немає жодних доказів, що вона була узгоджена українською стороною.
Однак, у РФ проявилася певна тактика, завдяки якій вона зможе схилити українську сторону на виконання своїх умов.
"Я не виключаю, що РФ у своїй тактиці використовувала момент обміну полоненими для того, щоб викликати в української делегації жагу до нових перемог. Російська сторона могла це робити з далеким прицілом, саме для того, щоб створити підвищене очікування конкретних перемог від Зеленського з боку українців, і в такий спосіб посилити внутрішній тиск на українського президента в суспільстві", – говорить Осмоловська.
"Цей фактор тиску, часу, невідкладності і потреби, це те, що РФ використовує в своїй переговорній стратегії для того, щоб створити для опонента незручні умови, і щоб він ухвалював рішення під тиском тих чи інших факторів", – додала вона.
Втім, імовірність того, що українська делегація на чолі з українським президентом таки піде на компроміси існує. Але, не через тиск Франції, Німеччини чи Росії, а з огляду на українські національні інтереси.
Крім того, на думку експерта-міжнародника Павла Рудякова, проведення виборів на Донбасі може відбутися уже в 2020 році.
"Квітень-травень-червень 2020 року – це цілком реально", – заявив він, зазначивши, що про повне виведення російських військ не йдеться, але, найімовірніше, буде розведення військ на всій лінії розмежування.
Контроль над кордоном стане наступним етапом, який може початися в другій половині 2020 року"
Другий етап обміну полоненими
Першими про черговий масштабний обмін заговорили російські ЗМІ. За їхніми джерелами, це нібито може трапитися після саміту в "нормандському форматі".
Таку ж інформацію підтвердив адвокат Валентин Рибін. Конкретні терміни поки не обговорювалися.
"Я не знаю, чи будуть у цьому брати участь мої підзахисні, оскільки ще немає навіть розуміння, чи точно буде другий етап і коли він пройде. Але поки все, що називається, "перебуває в роботі", тому, коли і хто конкретно – невідомо", – сказав Рибін.
Перший заступник голови комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків зі співвітчизниками Віктор Водолацький зазначив, що треба прагнути до повернення всіх громадян додому.
"Продовження обміну, безумовно, необхідне. І обмінювати треба всіх на всіх. Не можна з цим затягувати занадто довго, оскільки людина не повинна сидіти за сфабрикованими звинуваченнями", – додав він.
На думку Рудякова, обмін полоненими відбудеться, незважаючи на те, пройде зустріч у "нормандському форматі" чи ні. Його проведуть у рамках Мінських домовленостей за формулою "всіх на всіх".
"Наскільки мені відомо, цей процес уже йде, але одна з проблем – це саме списки, хто такі "всі", і хто такі на "всіх". Але я думаю, що обмін відбудеться у цьому році. Під час останнього обміну було досягнуто компромісу, що наочно показує передача РФ Цемаха і Вишинського. Спочатку говорили, що це неможливо, але згодом виявилося навпаки. Такий алгоритми буде встановлений і в подальшому", – заявив міжнародник.
Довгоочікувана зустріч
Обговорення про можливе проведення саміту в "нормандському форматі" активно розвинулося після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента України в квітні 2019 року.
Крім того, обмін уже двох учасників переговорів із моменту останньої зустрічі "нормандської четвірки" в 2016 році, а саме від Франції та України, також став об'єктивною причиною в необхідності проведення чергової зустрічі.
І тільки в Кремлі звучали заяви про відсутність підстав для проведення саміту. Як стверджував прессекретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков, без будь-якого просування у виконанні пунктів Мінських домовленостей, подібна зустріч не має сенсу. До того ж у РФ підтвердили, що жодних переговорів про проведення зустрічі лідерів "нормандської четвірки" не відбувається.
Але все кардинально змінилося вже у кінці літа цього року. На саміті G7 канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон заявили про підготовку до проведення саміту в "нормандському форматі" найближчим часом. Ця ж можливість тижнем раніше обговорювалася між російським і французьким президентом на зустрічі в Парижі.
Як наголосила німецька канцлерка, нова зустріч повинна посприяти прогресу у втіленні Мінських домовленостей.
Однією з підстав для проведення саміту стало розведення військ у Станиці Луганській і так зване "хлібне" перемир'я, про що сторони домовилися в рамках переговорного процесу в Мінську.
Але головним поштовхом все ж став масштабний обмін полоненими між Україною і Росією, який відбувся 7 вересня. Того дня додому повернулися 35 в'язнів Кремля, зокрема Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Роман Сущенко, Павло Гриб і військовополонені українські моряки.
Нині конкретної дати проведення саміту немає. Відомо, що 2 вересня зустріч провели політичні радники глав чотирьох країн "нормандського формату", на підставі їхнього звіту глави України, Росії, Франції та Німеччини повинні будуть визначитися з датою. Володимир Зеленський наполягає, щоб зустріч відбулася вже у вересні.