Про це передає “Новинарня” з посиланням на волонтерів “Книги пам’яті” та сторінки в соцмережах місцевих органів влади.
Як інформують у пресслужбі Чернігівського обласного військового комісаріату, старший матрос Олександр Шарко – 1988 року народження. Родом із Козелецького району Чернігівської області.
У бригаді був помічником гранатометника.
Матрос Владислав Рак народився 1998 року. Родом з смт Козелець на Чернігівщині.
У підрозділі морської піхоти служив на посаді гранатометника
Солдат Сергій Шандра народився 1995 року. Із села Торчин Хмільницького району Вінницької області.
За повідомленнями місцевих ЗМІ, у Сергія залишилася лише мама (батько помер рік тому) та сестра, яка з сім’єю проживає окремо.
Матрос Василь Курдов – із села Ганнівка Братського району Миколаївської області.
Як інформувала “Новинарня“, у вівторок, 6 серпня, неподалік Павлополя на півдні Донецької області, незважаючи на “всеохопне перемир’я”, окупанти вчинили обстріл позиції українських військовослужбовців, які займалися інженерним облаштуванням позиції. Стріляли з ручного протитанкового гранатомета, але, ймовірно, застосували мінометну міну 82-го калібру. Внаслідок цього обстрілу загинули чотири українські воїни зі складу 36-ї окремої бригади морської піхоти.
Це перші бойові безповоротні втрати Об’єднаних сил у серпні 2019 року.
Того ж дня президент Володимир Зеленський закликав лідерів “нормандського формату” якомога швидше провести зустріч для врегулювання на Донбасі.
7 серпня президент скликав термінову нараду з силовиками після обстрілу українських позицій під Павлополем. Також Зеленський зателефонував президенту РФ Володимиру Путіну через та попросив його “вплинути на бойовиків на Донбасі”.
Як відомо, на виконання рішення, ухваленого в Мінську під час засідання Тристоронньої контактної групи, з 00 годин 01 хвилин за київським часом 21 липня 2019 року вздовж всієї лінії розмежування в районі проведення ООС у Донецькій та Луганській областях було оголошено “режим тиші”, що передбачає обопільне припинення ведення вогню з будь-яких видів озброєння. Перемир’я запроваджено на необмежений термін.
Разом з тим, за 10 днів (до 30 липня включно) штаб ООС заявляв загалом про дев’ять обстрілів з боку бойовиків, а 31 липня – одразу 11 за добу.
За оцінками волонтерів InformNapalm, збільшення кількості обстрілів на фронті – не загострення, а відображення повсякденної дійсності, адже перед цим в ОС занижували дані щодо ворожої активності під час перемир’я.
З початку “хлібного перемир’я” досі було двоє загиблих (Семер Румигін і Микита Скітченко) – від підриву на мінах 21 липня.